Матеріали теми 3

Тема. Види систем обробки текстів. Комунікаційні технології.

Мета: Допомогти учням засвоїти поняття «видавничі системи», «комунікації». Узагальнити та систематизувати знання про програмні засоби обробки інформації. Ознайомити з принципами та функціями системи електронної документації. Забезпечити якість вивчення нового матеріалу. Формувати вміння виділяти головне, актуалізувати, конспектувати, порівнювати, зіставляти. Забезпечити диференційований підхід. Встановити зв'язки між засвоєними та новими знаннями. Формувати групи компетентностей: соціально-трудову, інформаційну, загальнокультурну, соціально-трудову, уміння вчитися.

Тип уроку: засвоєння нових знань;

Обладнання та наочність: комп’ютери, підручники, презентація, проєктор.

Програмне забезпечення: браузер.

Хід уроку

І. Організаційний етап

• Привітання з класом

-    Доброго дня, діти.

• Повідомлення теми і мети уроку

- Сьогодні на уроці ми з вами ознайомимося з видами систем обробки текстів. Розглянемо основні види комунікацій.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

- Не забувайте про правила поведінки на уроці. (Слайд2).

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Перевірка знань (Слайд 3)

IV. Вивчення нового матеріалу

Слайд 4. Системи обробки текстової інформації

Сучасний текстовий редактор являє собою програмний продукт, який забезпечує користувача ПК засобами створювання, опрацювання та збереження документів будь-якої природи та ступеня складності.

Різноманіття типів документів викликало різноманіття текстових редакторів. За класифікуючу ознаку, за допомогою якої можна розділити всю множину текстових редакторів на декілька груп, візьмемо тип об’єктів, які обробляються.

Редактори простих текстів призначені для утворення та редагування текстів, наприклад, текстів програм (MultiEdit, Brief, Norton Editor, QuickEditor).

Редактори документів призначені для роботи з документами. У структуру документа можуть уходити таблиці, графічні образи, які можуть створюватись в інших програмах. Серед редакторів, призначених для роботи з текстовими документами, можна виділити Лексикон, Ami Pro, MultiEdit, Microsoft Word.

Видавничі системи використовуються для підготовки великих складних документів (книг, альбомів, журналів, газет). Прикладами видавничих систем є Corel Ventura Publisher, Adobe PageMaker, QuarkXPress. Робота з видавничими системами передбачає використання редакторів документів на етапі попередньої підготовки матеріалів. Видавничі системи потрібні для верстки тексту, яка полягає в розміщенні тексту документа за сторінками, вставлянні малюнків, використанні різних шрифтів у документах, уже створених за допомогою редакторів текстів.

Слайд 5. Настільна видавнича система (НВС) – це програма, за допомогою якої можна створювати високоякісні оригінал-макети, що містять текст і графічні зображення для тиражування в друкарні (Adobe PageMaker, Publisher).

Основним завданням видавничих систем є створення електронного оригінал-макету, де текст та ілюстрації будуть розміщені саме так, як у майбутній газеті чи книзі (з точністю до часток міліметра). Як правило, видавничі системи мають досить широкий спектр доступних форматів, тобто можливість працювати з файлами, створеними в багатьох інших програмах. Текст можна легко вставляти у середину будь-якого малюнку, крім того можна самостійно створювати малюнки всередині системи. Видавнича система забезпечує також точне відтворення кольорів, тобто необхідне процентне співвідношення базових кольорів у отримуваних зображеннях. Сучасна електронна система – це програма, яка виконує функції всього електронного виробництва, але працювати можна лише на одному настільному комп’ютері. Тому така програма називається Desktop publishing, або настільна видавнича система (НВС). Видавничі програми у чомусь схожі на звичайні текстові процесори, але відрізняються від них більш широким набором можливостей роботи з текстом. Отже, НВС – це програма, за допомогою якої можна створювати високоякісні оригінал-макети, що містять текст і графічне зображення для тиражування в друкарні. З видавничих систем найпопулярнішими та найдоступнішими для роботи на ПК програмами є PageMaker, QuarkXPress, Ventura Publisher.

Комп'ютерна верстка (англ. Desktop publishing або DTP) - поєднання персонального комп'ютера та спеціального програмного забезпечення для створення макету для друку в типографії або на принтері. Користувач створює макет сторінки, що містить текст, графіку, фотографії та інші візуальні елементи. В залежності від необхідної кількості та якості матеріалів друк може відбуватися на принтері, ризографі або в спеціалізованих типографіях. Для комп'ютерної верстки частіше за все використовуються програми QuarkXPress, Adobe InDesign, також можуть використовуватися Scribus, Microsoft Publisher, Apple Pages та інші. Використовуючи термін «комп'ютерна верстка» мають на увазі не лише створення макету сторінки (page layout) для книг та журналів, цей термін застосовується і до створення макетів рекламних оголошень, упаковки, дизайну виставкових стендів, роздаткових матеріалів тощо.

Слайд 6.

Автоматизовані видавничі системи потребують: а) високоякісного графічного програмного забезпечення; б) використання маніпулятора «миша», що полегшує маніпуляції з текстом і графікою на сторінці; в) високоякісного виводу (наприклад, на лазерний принтер).

Слайд 7. Програмне забезпечення комп'ютерних видавничих систем повинне виконувати такі функції:

-  працювати в режимі WYSIWYG, тобто сторінка на екрані повинна мати якісно той же вигляд, якого вона набере, будучи роздрукованою на принтері;

-  бути добре документованим (видавнича справа і поліграфія рясніють спеціальними технічними термінами);

-  підтримувати можливості імпортування тексту і малюнків з найрізноманітніших текстових процесорів і графічних пакетів;

-  передбачати використання стандартизованних стилів, форматів, шрифтів у режимі WYSIWYG, що істотно економить час визначення зовнішнього вигляду документа;

-  підтримувати виведення інформації в кольорі;

-  передбачати деякі (нехай навіть елементарні) можливості редагування тексту;

-  забезпечувати, наскільки це можливо, простоту і легкість роботи;

-  підтримувати Postscript (Postscript — це програмне забезпечення, яке дає можливість користувачам працювати з безліччю різних пристроїв друку, «таких як монохромні та кольорові лазерні принтери).

Слайд 8. Microsoft Publisher - це програма для настільних видавців від Microsoft, яка відрізняється від Microsoft Word тим, що акцент робиться на макеті сторінки та дизайні, а не на текстовій композиції та коректурі.

Слайд 9. Комунікація (від лат. Communication — єдність) - це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо ) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації.

Слайд 10.Комунікативний процес - це взаємодія між різними суб'єктами комунікації, при якому здійснюється обмін інформацією. Він включає динамічну зміну етапів формування, передавання, приймання, розшифрування і використання інформації в обох напрямках при взаємодії комунікантів. Комунікація є важливим чинником існування суспільства, оскільки суспільства без спілкування немає. Комунікація є тим процесом, який забезпечує утворення суспільства.

Основна мета комунікаційного процесу - забезпечення розуміння інформації, що є предметом обміну, тобто повідомлень.

Слайд 11. У процесі обміну інформацією можна виділити чотири базові елементи:

1. Відправник - особа, що генерує ідеї або збирає інформацію і передає її.

2. Повідомлення - власне інформація, закодована за допомогою символів.

3. Канал - засіб передачі інформації.

4. Одержувач - особа, якій призначена інформація і яка інтерпретує її.

Слайд 12.

Вибір засобів і технологій комунікації визначається рядом факторів:

-                терміновість отримання інформації;

-                доступність технології;

-                персонал, задіяний у проекті;

-                тривалість проекту;

-                оточення проекту.

Слайд 13. Види комунікацій

Слайд 14. Наради, телеконференції

-                Дозволяють декільком учасникам обмінятися інформацією і прийти до прийняття спільного рішення протягом короткого проміжку часу.

-                Наради сприяють більш тісному спілкуванню членів команди проекту, що дозволяє домогтися згуртованості.

-                Успіх нарад як методу комунікацій залежить від того, наскільки вони ретельно підготовлені.

-                Слід ознайомити кожного учасника з порядком денним наради.

-                Учасники повинні бути заздалегідь сповіщені про місце і час проведення наради.

Слайд 15. Інтернет-технології

Практично всі програмні продукти, за допомогою яких здійснюється підтримка управління проектами, містять в даний час засоби для відкритого обговорення проблем на основі Інтернету.

Найбільш відомі сервіси такого роду - Google Docs і Microsoft Office 365 - активно використовуються малими і середніми компаніями саме при роботі над проектами.

Активно розвиваються технології, коли співробітники компанії, задіяні в проекті, можуть отримувати доступ до корпоративної інформації, пов'язаної з проектом, на своєму особистому пристрої.

Слайд 16.

Формальні комунікації передбачені організаційною структурою. Вони поділяються на: вертикальні, горизонтальні та діагональні.

Комунікації зверху вниз вирішують п'ять основних завдань:

1) ознайомлення працівників з цілями організації з метою усвідомлення ними важливості роботи, що виконується;

2) викладення конкретних інструкцій щодо виконання робіт;

3) забезпечення розуміння роботи та її зв'язку з іншими завданнями організації;

4) надання інформації про процедури і методи виконашія роботи;

5) забезпечення підлеглих інформацією зворотного зв'язку про результати діяльності організації.

Слайд 17.

Неформальні комунікації не передбачені організаційною структурою. Практика свідчить, що значна частина комунікацій здійснюється неформально, за допомогою незапланованих керівництвом способів. У теорії та практиці менеджменту зарубіжних країн часто використовується термін «grape-vine» — система поширення чуток, неофіційних даних. Варто зазначити, що неформальними каналами комунікацій передається значна частина достовірної інформації.

Для системи неформальних комунікацій властиві такі позитивні ознаки:

— швидкість передавання інформації;

— потенційна можливість доповнювати формальні канали комунікацій;

— передбачливий характер неформальних комунікацій;

— оперування, як правило, останніми новинами тощо.

Слайд 18.

Письмові комунікації є у формах планової та звітної документацій, пам'ятних записок, доповідей, оголошень, довідників, фірмових газет тощо. Визначають такі переваги письмових комунікацій:

— якісне збереження інформації;

— можливість вивчення, багаторазове перечитування інформації;

— ґрунтовність підготовки;

— можливість доведення інформації до багатьох працівників.

Недоліками письмових комунікацій вважаються:

— складність поновлення;

— об'ємність інформації (особливо знизу вгору).

Слайд 19.

До усних комунікацій належать: телефонні розмови, публічні виступи, наради, безпосереднє спілкування тощо. Позитивним аспектом таких комунікацій є економія часу, забезпечення глибшого взаєморозуміння.

Слайд 20. Удосконалення письмових та усних комунікацій можна забезпечити шляхом використання контрольного переліку «П'ять «С» комунікацій», який наводить Р. Фалмер. Якщо повідомлення високо оцінюється за кожною з таких категорій, то воно успішно передасть ідеї від відправника до одержувача.

Розглянемо ці комунікації детальніше.

1. Ясність (Clarity). Якщо використати стосовно комунікаційного процесу закон управління, сформульований Морфі («Якщо що-небудь може зіпсуватися, то воно зіпсується»), то він матиме такий вигляд: «Якщо у вашому повідомленні що-небудь може бути неправильно сприйнятим, то воно і буде неправильно сприйняте». Повідомлення має бути настільки однозначним і логічно витриманим, наскільки це можливо.

2. Повнота (Completeness). Намагаючись спростити й уяснити ситуацію, можемо потрапити в «пастку» неповноти недостатньої поінформованості.

3. Лаконічність (Conciseness). Більшість комунікацій удосконалюється, коли кілька добре підібраних слів замінюють багатослівні повідомлення з недбало підібраними словами. У разі формування довгих послань іноді проблема пов'язана з обширністю теми. Часто справа пов'язана з неспроможністю комунікатора сформулювати конкретне повідомлення, яке він хоче передати.

4. Конкретність (Concreteness). Комунікатори вдаються до абстракцій та узагальнень, якщо не зовсім впевнені в реальностях, конкретних фактах. Абстракція звичайно набуває цінності, коли справа пов'язана з абстрактними поняттями, а вибір конкретної термінології залежить від ситуації.

5. Коректність (Correctness). Уміле використання методів комунікації буде непотрібним, якщо повідомлення некоректне. Однак некоректні повідомлення не завжди спричинені намірами виявляти інформацію. Незначні перебільшення, а також необгрунтовані узагальнення та припущення можуть зумовити виникнення великих комунікаційних бар'єрів.

«П'ять «С» комунікацій» корисні під час оцінювання будь-якого повідомлення, і досвідчені менеджери вміло реалізують ці вимоги.

V. Усвідомлення набутих знань та формування вмінь і навичок

• Практичне завдання

Слайд 23.

Відкрити текстовий документ «Хмарні технології».

Виконати практичну роботу.

• Релаксація

Вправа для профілактики короткозорості та порушення зору

Очима швидко обертаймо,

Та головою не хитаймо.

Ліворуч – раз, два, три, чотири.

Праворуч – стільки ж повторили.

По колу очі обертаймо,

І все навколо розглядаймо.

Раз коло, два і три, чотири.

Щільніше очі ми закрили.

На п’ять і шість їх потримали

По колу знов пообертали.

VI. Підведення підсумків уроку

• Бесіда за питаннями (Слайд 24)

1. Що таке видавнича система?

2. Які бувають видавничі системи?

3. Які функції виконує видавнича система?

4. Що таке комунікація?

5. Які є види комунікацій?

6. Охарактеризуйте формальну комунікацію?1

VIІ. Домашнє завдання

Слайд 25 Здійснити пошукову роботу на тему «Загальні правила мовної комунікації».

Результат оформити в Google-документ.

Редагувати та форматувати текст. Повідомлення надіслати вчителю електронним листом.